МЕТОД ЕФЕКТИВНОГО ЗБЕРІГАННЯ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГІЇ
Дослідники зі швейцарського Інституту Пола Шерера (Paul Scherrer Institute, PSI) та Швейцарського федерального технологічного інституту в Цюріху (ETHZ) здійснили успішний експеримент з консервації сонячної енергії за допомогою ... металургії.
Мова, як повідомляє PhysOrg, іде про успішний дослід з відновлення оксиду цинку в побудованій в Ізраїлі установці потужністю 300 кіловат, яка живиться від розробленого в Швейцарії «сонячного реактора». Потужності такого реактора вистачає для того, щоб забезпечити в камері, де знаходиться оксид цинку, температуру, яка перевищує 1200°C. Як відомо, при температурі понад 1000 градусів оксид цинку переходить в пароподібний стан і може конденсуватися у власне метал за умови, що в камері відсутній кисень.
Інтерес вчених саме до цинку пояснюється тим, що цей метал - прекрасний засіб зберігання сонячної енергії. З точки зору швейцарських дослідників, «цинкова економіка» може виглядати приблизно так: де-небудь високо в горах або в розпеченій пустелі можна встановити спеціальні «сонячні печі», де оксид цинку, змішаний з вугіллям або біомасою, буде перетворюватися на власне цинк. З цього металу, вартість отримання якого близька до нуля, можна зробити дешеві та практичні повітряно-цинкові батареї або ж зібрати паливні елементи, де чистий цинк, взаємодіючи з водяною парою, буде знову перетворюватися на оксид, одночасно вивільняючи водень. Цинк в такому циклі не зовсім витрачається і його оксид може бути знову відправлений на переробку в найближчу «сонячну піч».
Спочатку ця ідея обкатувалися на прототипах, а зараз пробна повнорозмірна установка з відновлення оксиду цинку працює в Ізраїлі, недалеко від Тель-Авіва, на території, що належить Науково-дослідному інституту Вейцмана (WIS).
Перші випробування показали, що ККД установки перевищує розрахунковий: «сонячна піч» використовує для своєї роботи приблизно 30% доступної сонячної енергії, виробляючи при цьому 45 кілограмів чистого цинку на годину. Очікується, що в ході подальших випробувань цей показник буде ще збільшуватися. Крім того, швейцарські вчені сподіваються, що зібрані за їхньою схемою промислові установки зможуть працювати з коефіцієнтом корисної дії від 50 до 60%.